Історія села

Слобода – село, розташоване на правому березі річки Рокитної, за 7 кілометрів від районного центру і залізничної станції Новоселиця. Слободі підпорядковане село Ревківці.  Засноване село в 1780 році вільними селянами. Першими поселенцями с. Слобода (51 сім’я ) були в основному люди з Галичини, які чимось завинили перед своїми панами і, уникаючи кари, подалися аж на Буковину. Такими родинами є Болехівські з Болехова, Пашківські з Пашківців, Бодницькі і Лазенки – поляки із Західної Галичини, Лупащуки і Формоси з Молдавії, Ластівки із Шубранця. За археологічними даними на території нашого села були виявлені поселення, деякі із них трипільської культури ІІІ тисячоліття до нашої ери. Ці поселення тягнуться вздовж річки Рокитна аж до Строїнців. Доказом цього є греблі на річці, які колись були ставками. І служили людям у рибальстві, а також останки каміння, цегли і череп’я різного глиняного посуду. В першу чергу треба згадати що на території нашого села в давнину теж були поселення. Хто ці люди ? Ми не знаємо. Ми можемо дати на це відповідь лише за історією Буковини: тут жили скіфи і слов’ни. Ступали по нашій землі римляни і інші мандрівні народи. Доказом того, що тут жили люди, є старий цвинтар розміщений посередині села. Свого часу тут була знайдена монета, яка показала, що похованням на цьому цвинтарі більш ніж 500 років. Недалеко від нього було знайдено в землі камінь якоїсь будівлі, не звичайний камінь, а оброблений. Видно на цьому місці мала бути церква або якась панська будівля. Ця оселя, найймовірніше була знищена татарами. З усього сказаного видно, що село Слобода не дo же давне, йому найбільше 200 – 250 років. Хто ж був засновником с. Слобода. Цього ми точно не знаємо. Але з історії Буковини нам відомо, що вона до 1774 року входила в склад Молдавії, яка в той час була під владою Туреччини .

       Австрія, яка являлась посередником у війні між Росією і Туреччиною, задумала придбати північно – західну частину Молдавії, тобто теперішню Буковину. В той час Слобода вже існувала. Австрійські війська просунулись клином аж до Хотина, де знаходилась турецька фортеця. Турки вирішили встановити кордон між Австрією і Молдавією. Австрійські війська стали під Хотином, а такі села як Бояни, Магала, Стара Жучка, Раранча, Топорівці і Слободзія – Раранче залишились за Молдавією. Внаслідок цього було домовлено скласти з представників Австрії і Туреччини комісію, яка в 1775 році з’явилась в місті Баяв Трансільванії. Але через непорозуміння в регулюванні кордону обидві сторони не домовились, і тоді в 1776 році в с. Баламутівка Заставнівського району знову зійшлась та сама комісія і внесла остаточне рішення відносно кордону між Австрією та Молдавією, від Дністра до Прута. Кордон цей, як усі ми добре знаємо, проходив по річці Рокитна. Австрійські війська одним боком відсунулись, а другим посунулись, зайнявши вище вказані села. Але одне питання стоїть не ясно.