Новітній час (частина 2)

Нарешті банду повністю було викрито і з’ясованощо вона складається не лише з слобідських і ревківських злочинців а й із жителів інших сілРокитниКолінківцівТопорівцівРаранче.  Безземелля й злидні примусили румунський уряд подумати про аграрну реформуІ вже в 1922 році румунський парламент затвердив аграрний закон. За цим законом вся земля поміщиків які жили за кордоном вивласнюваласьЦей закон був вигідний для Слободибо за законом вся земля слобідського поміщика повинна перейти у власність наших селян томущо саме слобідський пан жив за кордоном у Відні.
Та не так сталося як гадалося.    Отже, наші селяни орали і сіялиобробляли і збирали, врожай більше на панських земляхяк на своїхСвоя земля лежала пустоюі ніхто не боронив орати чи хліб збиратибо не було кому.  Коли закінчилась війнаніхто з наших селян не чіпав поміщицької землібообробляючи її чотири рокивін звик до неїяк до своєї власної.  Ми вже згадували, що в 1782 році власником землі Раранчаяк і Слободзія-Раранча став СтурзаАле з тих причин що Буковина відійшла до Австрії а Стурза за лишився жити в Ясахв Молдавіїтому він вирішив позбутися всіх земель на Буковиніякі були в його власностіТаким чином територія Слободзії-Раранче разом з Раранче і Боянами переходить у власність ШтефановичаПід кінець ХІХ століття земля Слободи стала власністю поміщика Фрейндліхаадвокатаякий переходить жити у Відень столицю Австріїа землю здає в орендуВ 1921 році ціна на землю ростеКоли в 1920 році один гектар землі коштував 3000 леївто у 1921рвже коштувала 6000 леїв . Ціна на землю росла через деньчерез рік і дійшла у 1933 році до 80000 леїв за один гектар. Ціни зросли майже в 25 разівАж світова криза в 1933 році збила ціну на землю на половину до 40000 леїв за гектарЩоб хоч якось поліпшити економічне становище селянрумунський уряд провів 1920 році аграрну реформу.

            Спеціальним законом для Буковини в поміщиківякі перебували за кордономвивласнювалася вся земляЩоб цей закон став діятив Бухаресті був створений так званий аграрний комітетзавдання якого було винести певне рішення для кожного поміщика відносно його земліВ спеціальному рішенні цього комітету щодо поміщицької землі сСлобода було сказанощо 472 гектари землів зв’язку з тимщо власник даної землі перебуває закордономвивласнюєтьсяЗа винятком 18 гектарівякі залишаються за поміщиком тамде була панська садиба. Такий же аграрний

комітет був і в Чернівцях для Буковинив обов’зок якого входило затвердити рішення аграрного комітету БухарестуЦя справа тягнулася рокамиВласником поміщицької землі став вже Реттерхоча фактично по закону він не мав права купувати у Фрейндліха землюТа все це роблять грошіРеттер ще до затвердження рішення аграрного комітету встиг продати понад 100 гекта рів землі по підвищених цінахВ результаті цього у Рейтера аграрний комітет Буковини забирає 154 га земліа решту залишає за ним. З 154 га 130 га віддають колоністама 24 га залишаються для слобідських бідняківДо того було ще добавле но 30 га церковно  попівської земліТакщо слобідським селянам з вивільнених 472 га до наділення залишилось 54 гаКожний безземельний отримав 0,50 га, а малоземельний 0,25. Наприкінці можна сміливо сказатищо це не була експропріаціяа просто імітаціяШукаючи порятунку від безземеллязлиднів і безробіттянаші селяни стали емігрувати в Канаду і навіть в Південну АмерикуТа деякі з них ставали і в Канаді безробітнимиТакМатейчук Петролюдина завзята до роботитри роки блукав по Канаді в пошуках роботиІне добившись нічого був змушений повернутись на рідну землюТака сама доля спіткала Макаренка Манолія і Болехівського Дениса. 
Румунський уряд з свого боку сприяв цій еміграціїВнаслідок тяжкого економічного становищаа також соціального і національного безправ’я в Слободі в 1928 році виникає підпільна комуністична організація .
           Ініціаторами її створення був Драгомецький Денис, Коляска ТодосійГуменюк ДмитроМатусяк ГригорійЛупащук МиколаЯрославський ІлляМакаренко ІонаВсі вони сходилися в хаті Матусякаде читали марксистську літературу і комуністичну пресу“Правду”“Известия”“Радянську Україну” . Мрія і мета їх була такавозволитися з під румунського гніту і воз’єднатися з Радянською УкраїноюЗасоби боротьби цієї організації проти румунських окупантів в тому числі і місцевого поміщика були не лише демонстративні виступиа й фактиТакдвічі в 1928 році і в 1933 роках одного з членів цієї організаціїбуло спалено на току поміщика Рейтера біля скирти із збіжжям. Наші люди стали думати про читальнюТа на жаль не було у нас для неї приміщенняТоді вони поставили собі за мету самим побудувати відповідний будинокТа не так було легко це зробитиДля цього потрібні були певні коштиа їх у нас абсолютно не булоТа задумане повинно бути здійсненнимВ першу чергу було організовано добровільну колекту як грішми так і будівельними матеріаламиОсновну роль у цій справі відіграв Гуменюк Нестор.
      Саме в той час він мав можливість дати ефективну допомогу цій справіМожливість ця полягагала в томущо саме в той час будувалась примарія і по проханні Гуменюка будівельники щодня жертвували двома годинами на побудову читальніЗа короткий час в 1935 році будинок читальні був готовийНа цьому місці тепер побутовий комбінатЩоб менше підозріння було з боку румунських властейв цьому будинку було відкрито крамничку на ім’я одного з членів читальніЗ відкриттям крамниці було занесено деяку українську літературуі в спеціальній кімнатці стали сходитись в неділюа той і в будний деньбажаючі почитатиНашою читальнеюа особливо будинком , зацікавились румунські власті
      Через два роки в 1937 році коли після лібералів до влади прийшли військові в Слободу прибуває префект в чині полковниказаходить в примаріювикликає завЛопащука МВі ставить перед ним запитання  З чийого дозволу посміли ви на громадській толоці побудували будинок, відкрили крамницючитальнюВідповідь була така Земля площею 0,06 га на якій було побудовано будинок читальні є власністю товариства  Руська бесіда . Ділянку ще за часів Австрійської імперії в 1910 році придбали наші селяниякі емігрували в Канаду. В Канадізібравши певну суму грошейкупили в громади сСлободзія  Раранче цю площущоб побудувати на цьому місці будинок для читальніПрізвище їх ми не знаємоале факт залишається фактомКупівля на ім’я товариства  Руської бесіди  зареєстрована в грун тових книгах боянського судуПрефект цьому не повіривале щоб дані перевірити він повернув в боянський суд і там в ґрунтових книгах на власні очі побачивщо та ділянка дійсно є власністю товариства  Руська бесіда  і префект в такому випадку, не мав права ліквідувати наш будинокАле на дверях цього будинку з’явилася пломба і наша крамниця як читальня була офіційно закритаЗакриття тривало піврокуЗа читальню вже ніхто не згадувавта пломба з дверей не зникалаТоді на зустріч членам читальні пішов директор слобідської школи Кормуш.
     Він порадив відкрити “кооператив“За його рекомендацією в будинку читальні було відкрито  кооператив  імМігая СтурдзиТаким чином знову виникла нагода вести не лише торгівлюа й підтримувати культурний зв’язок на нашій мовіБоротьба за визволення нашого народу з під румунського ярма продовжувалась
     Слобідська комуністична організація закликала на боротьбу проти румунських властей і розповіла про життя українців на Радянській Україні. Румунський уряд про тягом окупації на Буковині абсолютно нічого не зробив для поліпшення становища трудящихВ Слободі на передодні воз’єднання Північної Буковини із Радянською Україною крім чотирьох шинківцерквипанського фільварку і школи з кількома класами не було нічогоНавіть медичного обслуговування не існувалоОдинокий дільничий лікар знаходився за 8 кілометрів в БоянахЩоб лікуватисьпотрібно було багато грошейСильно дошкуляли нашим селянам важкі податкиякщо хто небудь не мав змоги розрахуватись, продавали їх майно з торгіввбраннядомашні речіа часом і худобуВічна мрія наших селян здійснилася лише 28 червня 1940 рокуколи Червона Армія звільнила Слободу від румунських окупантівНаші селяни радо вітали радянські військаВже з перших днів Радянської Влади в селі створено сільську Радуна чолі якої став Матейчук Петроа секретарем - Крокош ІлляБуло створено всі умови для культурного розвитку нашого селаПочала працювати школа на рідній українській мовіОрганізувався учительський колектив, який складався з тутешньої інтелігенціїВсіх дітей шкільного віку охоплено навчаннямДля дорослих створили гурток по ліквідації неписьменностіСтали працю та кіноклуббібліотекаРадянська влада подбала і про безкоштовну медичну допомогу нашим селянам. І згодом в селі відкрили медичну амбулаторію і акушерський пунктМедичний персоналз свого боку вів профілактику проти різних хворобЗперших днів радянської влади при сільській Раді були створені різні комісіїв тому числі земельна комісія на чолі з Данилюком МаноліємВ березні 1941 ро ку в Слободі було організовано сільськогосподарську артіль  колгосп імТимошенка.

 На початку лютого 1944 року Червона Армія звільняє Слободу від румунських окупантів.





Коментарі