Скасування кріпацтва

У 1848 році, після австрійської революції, скасовується панщина на Буковині. Селяни наділяються землею і стають вільними. Але землю для селян пан віддає лише далеку і неродючу. Якою кількістю землі селяни наділялися? Певної норми площі землі австрійський уряд не встановлював.  На початку 60 –х років XIX ст. через страшну посуху, яка тривала 3 роки, у Слободу прийшов голод. Три роки земля не дала ніяких плодів. Навіть паші для худоби не вродило. Люди розшивали хати, пошиті соломою, годували худобу. В результаті цих злиднів декілька родин покинули Слободу і подалися в Бесарабію.

       Наприкінці 1883 року спалахнула в Слободі епідемія холери, яка забрала багато жертв. Після селянської реформи панам залишили найродючіші землі, крім того австрійський уряд надав право панам на корчми і на шинки, звичайно вони їх не відкривали, а здавали в оренду. Селянин ставав вільним, але був не освітченим, не письменним. А тому став часто заглядати в корчму і запивати свою долю. І до того запивав, що протягом короткого часу, позбувався своєї земельки.  Шинкарі і банки забирали все його майно, а декого навіть з власної хати викидали на вулицю. Внаслідок страждань і лиха, пияцтва, безземелля і панської експлуатації стало селянинові важче жити. І біда заставляє його емігрувати за океан. Взяти для прикладу хоча б такі випадки, пан дав дозвіл у приміщенні, де жили орендарі розміститись корчмі. Орендарем цієї корчми став Стернберг.

      Він займався тут продажею горілки до кінця XIX століття.

Наприкінці цього століття з’явився закон, який позбавив панів монополії і надав право кожному австрійському громадянинові на концесію, тобто на відкриття корчми.  Стернберг перестав торгувати горівкою, але він вмів себе забезпечити на все своє життя. Він за період своєї торгівлі мав нагоду купити 50 фалеч землі, зрозузуміло від селян – п’яниць. Ще один такий випадок. На початку XIX століття орендарем панської землі був якийсь Голуб. Походив він з Бессарабії, жив у Слободі. Помер у 1860 році, похований на нашаму цвинтарі. Голуб під час свого орендування так розжився, що за той час закупив у селян 60 фалеч землі. Після смерті Голуба, його донька виходить заміж за Томашека. Цей Томашик був досить багатою людиною, дійсним куркулем. На його подвір’ї стояли два будинки, а у його стайні - три пари добрих коней і більше десятка корів, крім овець і свиней. Сам Томашек був більше 20 – ти років двірником. В 1907 році Томашек помирає і залишає двох доньок, які виходять заміж. Одна з них виходить за Карбаша, чеха, який був австрійським капітаном, а друга за Дідуха – українця, начальника лісництва. Карбаш демобілізувавшись, прибув у Слободу і став жити в маєтку свого тестя. Дідух теж вийшов на пенсію, прибув у Слободу і на своїй половині збудував будинок. В його будинку аж до побудови Будинку культури знаходився слобідський клуб.